Зарубіжна література 8 клас

Тема: Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич».Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

Мета: розкрити загальнолюдське значення комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра, дослідивши тематику й проблематику п'‎єси; звернути увагу на особливості жанру й композиції твору, показати традиції й новаторство Мольєра в жанрі класицистичної комедії на прикладі «Міщанина-шляхтича» 

Класицизм справив великий вплив на розвиток європейського мистецтва. Твори класицистів і тепер вражають своєю гармонійністю, довершеністю, чіткістю побудови. Мольєр (Жан Батіст Поклен) прийшов у літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Одна із найвідоміших комедій Мольєра - «Міщанин-шляхтич» - була написана в 1670 році на замовлення короля Франції Людовіка XIV.

Тема п'‎єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсільта Клеонтом, Нікольта Ков'‎єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.

Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі

Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду.

Дія друга - зав'‎язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.

Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков'‎єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.

Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб'‎язності та виганяє гостей. З'‎являється переодягнений Ков'‎єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Дія п'‎ята - розв'‎язка. На сцені один за одним з'‎являються усі головні персонажі п'‎єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов'‎язує своє життя з Ков'‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п'‎єси характеризує Журдена Ков'‎єль. Комедія закінчується яскравим балетом.

Особливості жанру й композиції п'‎єси «Міщанин-шляхтич»

«Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально- психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів.

За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально- психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача.

За правилами класицизму комедія має п'‎ять дій. Композиція п'‎єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п'‎єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом.

Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» художньо втілена у словах Клеонта, що немовби кладуть край безглуздим намаганням Журдена перетворитися з міщанина на шляхтича: «Люди без докорів сумління привласнюють собі дворянське звання, - цей вид злодійства, вочевидь, став звичним. Але я щодо цього, зізнаюся, більш делікатний. Я гадаю, що будь-який обман кидає тінь на порядну людину. Соромитися тих, від кого тобі прирекло народитися на світ, похвалятися в товаристві вигаданим титулом, видавати себе не за те, чим ти є насправді, - це, як на мене, ознака душевної ницості»

Основний конфлікт полягає у зіткненні морально здорових реальних сил французького суспільства з міщанства та простолюду з псевдомораллю аристократії і втратою людської гідності та здорового глузду у прагненні міщанства у будь-який спосіб здобути дворянські привілеї.

Головною метою створення комедії було гармонійне поєднання художніх якостей комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця - вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення. 

З'‎ясування історії створення комедії' «Міщанин-шляхтич» Мольєра

Одна із найвідоміших комедій Мольєра - «Міщанин-шляхтич» - була написана в 1670 році на замовлення короля Франції Людовіка XIV. Прем'‎єра відбулася 14 жовтня 1670 року в заміському королівському замку Шамбор.

Історичне підґрунтя створення п'‎єси «Міщанин-шляхтич»

У 1669 році Людовік XIV приймав у своїй версальській резиденції турецьке посольство на чолі із Солиман-Агою. Турецьких послів змусили довго чекати, а потім їх прийняли у розкішній галереї Нового палацу. Король сидів на троні, і на його вбранні було діамантів на чотирнадцять мільйонів ліврів. Але Солиман-Ага не виказав захоплення, а продемонстрував своїм виразом обличчя, ніби у Турції всі носять костюми з діамантами, а на коні його султана більше коштовностей, ніж на королі Франції. Така поведінка образила пихатого монарха, і він наказав придворному драматургу Мольєру та придворному композитору Люллі написати п'‎єсу, яка б висміяла турків та їхні церемоніали й традиції. Спочатку Мольєр вигадав комічну сцену, що зображувала посвячення у сан турецького «мамамуші», яку король схвалив і яка стала поштовхом до створення майбутньої комедії. Події комедії зав'‎язуються навколо особи обмеженого і марнославного міщанина Журдена, що прагне набути шляхетних манер і стати дворянином, а натомість загальне посміховисько. Кульмінацією твору стає сцена появи турецьких псевдопослів та псевдопосвячення героя в турецькі «мамамуші».

Після прем'‎єри король не промовив і слова, Мольєра охопив жах, а всі, помітивши мовчання короля, почали на всі заставки лаяти п'‎єсу.

Тема: Основні образи комедії. Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)

Головне бажання Журдена - це бажання стати дворянином. Крім того, провідною рисою Журдена у його прагненні стати аристократом є безглузда пиха, «...на мою думку, - говорить Журден, - немає нічого приємнішого, як знатися з вельможним панством». Журден підтримує «дружні стосунки» з пройдисвітами-аристократами Дорантом і Доріменою; намагається наслідувати звичаї аристократичної верхівки, як він їх розуміє; замовляє собі модне «дворянське» вбрання, прагне наслідувати вишукані аристократичні манери, вивчати різні науки та мистецтва, якими неодмінно має володіти кожен дворянин: «...Яж страх як хочу зробитися вченим! Така лють мене бере, тільки-но згадаю, що батько з матір'‎ю не вчили мене різних наук у дитинстві».Пан Журден соромиться свого простого походження і має нестримне бажання стати дворянином. Репліки самого героя та його оточення є вдалими характеристиками цього персонажа. «Я дав би собі на руці два пальці відрубати, - запевняє пан Журден, - аби народитися вдруге графом чи маркізом». Він проявляє пихатість і недолугість, стає предметом ошуканства пройдисвітів- аристократів, вчителів та кравців, виглядає, як «ворона у пір'‎ї павича». У своїй затятості стати дворянином Журден доходить до того, що він навіть готовий відмовитися від власної дружини і доньки, женучись за примарним коханням до маркізи Дорімени.Журден одночасно й герой «характеру», й герой «обставин». Образ пана Журдена не є типово класицистичним персонажем, оскільки в ньому передовсім органічно поєдналися дурість і розум. Дурість героя підтверджується його прагненням будь-що потрапити у вище товариство, яке того не варте; він дає гроші, щоб його називали «ваша світлість»; залицяючись до Дорімени, не бачить, як Дорант використовує його почуття; він неук і невіглас, тому його легко обдурюють.

Граф Дорант - зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. Удаючи з себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула. Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. « Образ маркізи Дорімени подано в сатиричному плані. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.

Здоровий глузд втілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки з чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.

Люсіль і Клеонт - освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Клеонт не дворянин, але веде чесний спосіб життя й віддано служить державі. За свої високі моральні якості Клеонта винагороджено в п'‎єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси - красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули і багатство.

Слуги Ніколь і Ков'єль представляють народні типи. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги тверезо оцінюють події та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков'‎єлю, підкреслює глибоку віру Моль'‎єра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

Тема: Позакласне читання І.Бунін "Красуня"

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8418  

 Мета уроку. Ознайомити восьмикласників із особистістю автора та його творчістю, змістом оповідання, визначити задум письменника, основну ідею твору, відпрацювати вміння виділяти головне в тексті 

Написане багато років тому, воно хвилює і зворушує нас, змушує співпереживати, співчувати, Тому тему Бунін вибрав (за його ж власними словами) «вічну» -навіки самотня любов чоловіка і жінки, дитини і матері, вічні печалі і радості людські.

-оповідання - ( невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів);

-ідея твору - (основна думка твору, що виражається за допомогою всієї його образної системи );

-тема твору -(те, що кладеться в основу, основна проблема і основне коло життєвих подій, зображених письменником);

-іронія - (художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.).

Чиновник: є слова з позитивною оцінкою (скромний) і негативною (не цікавий в усіх відношеннях). Бунін використовує метафоричний епітет «Окуляри кольору йоду», що позначає відстороненість, страх перед життям, бажання сховатися від світу.

Герой самий звичайний, здебільшого порядний.

Красуня: на початку розповіді її образ не з'ясовано, тому що за першими словами про неї дуже складно сказати - позитивна вона героїня чи негативна.

- Що насторожує в її описі ( «пильне око»)

Хлопчик : його образ розкривається відразу, відчувається позитивна схвальна характеристика.

-З яких слів починається зав'язка розповіді?

І ось......

- Чому описуючи стосунки мачухи до хлопчика, автор помічає «І ось ... ..красуня спокійно зненавиділа хлопчика ....»?

-За якої умови можлива спокійна ненависть?

Красуня байдужістю , душевною холодністю позбавила дитину радості життя, перетворила його в нескінченно самотню людину.

- Що тепер можна сказати про цю жінку?

Вона зла, безсердечна, жорстока і ...... розумна, тому що при своєму «зіркому погляді» зуміла зробити вигляд, що не помічає дитини абсолютно.

- Як поводиться батько в цій ситуації. Чому?

Різні чиновник і мачуха стають однаковими в ставленні до дитини. Батько боявся красуні - боявся втратити її, тобто для власного добробуту, спокою, мнимого щастя він приніс в жертву дитяче життя сина.

- Як це все його характеризує?

Бунін звертає нашу увагу на те, що кожна людина в житті робить вибір, і від того, наскільки буде прийнято правильне рішення часом залежить не тільки подальша доля цієї людини, але і життя людей, які знаходяться поруч.

У цьому оповіданні відсутня пейзаж (опис природи замінено описом інтер'єру). Чому?

Дуже складно говорити про щось поетичне, коли в житті дитини залишилася один лише смуток, і напевно жорстоко говорити про прекрасне, коли маленький хлопчик замість щастя і радості з дитинства відчуває лише страждання.

-Які ще особливості оповідання можна відзначити?

Пряма мова в оповіданні є тільки у героїні. Чому?

Вона - господиня, її мова відповідає її статусу (вживає Бунін дієслово «веліла» -глагол в дійсного способу має форму наказового)

- Які звуки повинні наповнювати будинок, де є жива і ласкава дитина, будинок, наповнений життям?

- Який висновок ми можемо зробити про життя хлопчика?

- Як страшно: немає слів, що позначають «звучання», тобто «Життя» (але ж він від природи «живий»). Хлопчик більше не бачить навколо себе живих. Все, що у нього залишається, - це спогад про покійну маму, якій він нескінченно відданий.

( «Постійно читає єдину книжку, куплену ще при покійної мами», а «все добрішко його» заховано в «маминому» скрині - тому самому, що став для нього єдиним теплим предметом в будинку.)