Методи розвитку творчих здібностей під час занять в гуртках

Методи розвитку творчих здібностей під час занять в гуртках

У процесі навчання, відповідно до змісту тем, доцільно використовувати, крім одноосібного виконання учнями роботи, такі активні форми роботи як групові, парні, комбіновані. Колективна робота може виконуватись як в кінці семестру (підготовка до свята, створення подарунків, плакатів, колективних панно тощо), так і протягом року за вибором керівника гуртка та вихованців .

Так, у книзі "Духовний світ школяра" В.А. Сухомлинського проведено цікаві спостереження про вплив малюнка на духовний розвиток школярів. В школі на протязі чотирьох років проводився такий досвід: в мить сильного емоційного піднесення, викликаним знову пережитим або пізнаним вчителі пропонують дітям передати їхні переживання в малюнку. Діти не тільки з піднесенням малювали, предмети або казкові образи, але виражали своє відношення до того, що вони намалювали.

Подальші спостереження доказали, що в багатьох дітей сформувалася потреба передати побачене чи пережите в малюнку. Схильність до малювання закріпилась не в усіх дітей, зате уроки малювання залишилися в їхньому внутрішньому світі глибокий слід. Ці діти відрізнялися більш тоншими, стійкішими почуттями, всебічною цікавістю, точністю і гнучкістю творчої діяльності.

Тому недооцінка малювання в системі навчання школярів або неправильна постановка викладання цього предмету може стихійно лишитися на розвитку школярів.

Методи - це прийоми й засоби, за допомогою яких здійснюється розвиток творчих здатностей.

Одним з основних принципів навчання є принцип від простого до складного. Цей принцип полягає в поступовому розвитку творчих здібностей.

Успіх виховання й навчання багато в чому залежить від того, які методи й прийоми використає педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати в них знання, уміння, навички, а також розвити здатності в тій або іншій області діяльності.

Під методами навчання образотворчої діяльності й конструюванню розуміють систему дій педагога, що організує практичну й пізнавальну діяльність дітей, що спрямована на засвоєння змісту

У процесі організації навчання розвитку творчих здібностей велике значення надається загально дидактичним принципам:

- науковості, систематичності, послідовності, доступності, наочності, активності, міцності, індивідуального підходу.

Всі заняття по розвитку творчих здібностей проводяться в грі. Для цього потрібні ігри нового типу: творчі, розвиваючі ігри, які при всій своїй розмаїтості об'єднані під загальною назвою не випадково, вони всі виходять із загальної ідеї й мають характерні творчі здатності.

1. Кожна гра являє собою набір завдань.

2. Завдання дають дитині в різній формі, і в такий спосіб знайомить його з різними способами передачі інформації.

3. Завдання розташовані приблизно в порядку зростання складності.

4. Завдання мають дуже широкий діапазон труднощів. Тому гри можуть викликати зацікавленість протягом багатьох лет.

5. Поступове зростання труднощів завдань - сприяє розвитку творчих здібностей.

6. Для ефективності розвитку творчих здібностей у дітей необхідно дотримувати умови:

- розвиток з здібностей потрібно починати із самого раннього віку;

- завдання-сходи створюють умови, що випереджають розвиток здібностей;

- творчі ігри повинні бути різноманітні по своєму змісті, тому що створюють атмосферу вільної й радісної творчості.

Поряд із принципами використають і методи:

Методи

практичні наглядні

словесні

До практичних методів відносяться вправи, ігри, моделювання.

Вправи - багаторазове повторення дитиною практичних і розумових заданих дій.

Вправи підрозділяються на конструктивні, творчі.

Ігровий метод припускає використання різних компонентів ігрової діяльності в сполученні з іншими прийомами.

Моделювання - це процес створення моделей й їхнього використання.

До наочних методів відносяться спостереження - розглядання малюнків, картин, перегляд діафільмів, прослуховування пластинок.

Словесними методами є: розповідь, бесіда, читання, переказ.

У роботі з дітьми всі ці методи повинні сполучатися один з одним.

Це традиційна класифікація.

Останнім часом розроблена нова класифікація методів. Авторами нової класифікації є: Лернер І.Я., Скаткін М.Н., вона включає наступні методи навчання:

інформативно - рецептивний;
репродуктивний;
дослідницький;
евристичний;
метод проблемного викладу матеріалу.

В інформаційно-рецептивний метод включаються наступні прийоми:

розглядання;
спостереження;
екскурсія;
зразок вихователя;
показ вихователя.

Словесний метод містить у собі:

бесіду;
розповідь, мистецтвознавча розповідь;
використання зразків педагога;
художнє слово.

Евристичний метод спрямований на прояв самостійності в якому - або моменті роботи на занятті, тобто педагог пропонує дитині виконати частина роботи самостійно.

Дослідницький метод спрямований на розвиток у дітей не тільки самостійності, але й фантазії й творчості. Педагог пропонує самостійно виконати не яку - або частина, а всю роботу.

Метод проблемного викладу, на думку дидактів не може бути використаний у навчанні дошкільників і молодших школярів: він застосовний тільки лише для старших школярів.

У своїй діяльності керівник гуртка використає різні методи й прийоми в малюванні, ліпленні, аплікації й конструюванні.

Візьмемо , наприклад, у малюванні основний прийом для першої молодшої групи - показ, як варто користуватися олівцями й фарбами. Найбільш ефективний прийом - пасивні рухи, коли дитина діє не самостійно, а за допомогою. Ефективні ігрові образотворчі рухи однорідного, ритмічного характеру із проказуванням слів: "туди - сюди", "зверху - униз" і т.д. Такий прийом дає можливість зв'язати образ предмета з образотворчим рухом.

Ще один прийом роботи в першій молодшій групі - співтворчість педагога з дітьми.

У другій молодшій групі на заняттях по малюванню активно використається інформаційно-рецептивний метод. Особливо корисний перед заняттям діючий спосіб знайомства з формою предмета: діти обводять форму рукою, грають із прапорцями, м'ячами, кулями, обмацують їхнього обрису. Таке обстеження предмета створює більше повне подання про нього.

Також ефективний прийом обстеження предмета рухом руки по контурі й показ цього руху в повітрі. Прямий показ способу зображення застосовується тільки в тому випадку, дана форма зустрічається вперше.

Вибір змісту діяльності має ряд етапів. Перший з них, коли більшість дітей ще не проявляє певної зацікавленості до будь-якої галузі знань, і педагогу необхідно викликати початковий інтерес до однієї з них, навчити активному спілкуванню, само прояву. Другий , коли у підлітка є інтерес до відповідної області знань , навички, спілкування, самопрояву, але вони не стійкі і мета педагога закріпити їх. І третій, коли у школяра вже спостерігається яскраво виражений соціально-пізнавальний інтерес, високий рівень цілеспрямованої активності і педагогу необхідно закріпляти, заглиблювати, зв'язувати з вибором майбутньої професії, створювати' умови для самовираження' дитини, демонстрування нею соціальних зразків поведінки.,

У своїй практичній діяльності Центр дитячої та юнацької творчості , керівники гуртків повинні в першу чергу враховувати інтереси дітей та суспільні інтереси, визначаючи напрямки своєї діяльності. В Центрі ДЮТ робота ведеться за п'ятьма напрямками діяльності: художньо-естетичного , туристсько-краєзнавчого; еколого-натуралістичного , науково-технічного та додаткової освіти . Спільна мета - задоволення інтересів підростаючого покоління , виявлення , підтримка та розвиток творчих здібностей вихованців реалізується кожним напрямком з урахуванням конкретного змісту їх діяльності.

Туристсько - краєзнавчий напрямок залучає дітей до активної діяльності в сфері туризму, краєзнавства, екології, надає можливості вихованцям здобути знання про навколишнє середовище, формує у дітей професіональну спрямованість, залучає гурківців до науково-дослідницької роботи, поширення нових знань.

Еколого-натуралістичний напрямок включає гуртки: квітникарів, юних натуралістів , юних екологів . Він здійснює послідовне розширення знань, вмінь, навичок, отриманих школярами на уроках біології, виховання екологічної культури, активного дієвого і турботливого відношення дітей до природи, формування естетичної культури учнів на кращих національних традиціях.

Педагоги художньо-естетичного напрямку готують дітей до творчої діяльності в різних видах самодіяльного мистецтва, творять позитивну взаємодію внутрішньої і зовнішньої гармонії особистості, вчать дітей відчувати і творити красу тіла, красу думки , пізнавати істину, красу буття. Цей напрямок представлений різноманітною кількістю об'єднань : вокальні , хореографічні , літературні , фольклорні , драматичні , декоративно-прикладні , гуртки образотворчого мистецтва , петриківського розпису , бісероплетіння .

Гуртки науково-технічного напрямку представлені комп'ютерною графікою та анімацією , дизайном , авто моделюванням та початковим технічним моделюванням.

Напрямок додаткова освіта надає можливість дітям поглибити знання з різних предметів.

Враховуючи ці дані, можна стверджувати, що різноманітність напрямів діяльності позашкільного закладу сприяє формуванню соціальної спрямованості особистості гуртківців.