Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя - звичайно, недопустимі.4. Учителеві треба пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Мати живий та активний характер.

8. Володіти почуттям гумору.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони: часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку;у них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні;рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки;можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" в своє заняття, якщо воно їм цікаве;мають сильно розвинуте почуття гумору;постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті;У своїй діяльності я використовую творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:повага до бажання учнів працювати самостійно;вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням;виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери;схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв'язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;терпиме ставлення до можливого безладдя;заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:неприязнь у школі часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;ігрові інтереси - обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок - дитина опиняється в ізоляції;заглиблення у філософські проблеми - для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей;невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком - обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості - вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;почуття незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;нереальні цілі - вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;надмірні чутливість, вразливість;потреба в уважному ставленні дорослих;нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які сточть нижче від них в інтелектуальному розвитку.